Гуцульські коломийки

— це один із найвідоміших жанрів українського народного фольклору, особливо поширений у гуцульському регіоні (Карпати).

Поділитись цією сторінкою

Коломийки

— це короткі пісенні строфи, що виконуються в швидкому темпі під акомпанемент традиційних інструментів, таких як трембіта, цимбали, сопілка чи скрипка.

Вони можуть бути веселими, жартівливими, ліричними або навіть сатиричними.

Пропонуємо Вам декілька популярних гуцульських коломийок:

Ой піду я до дівчини, сяду на порозі,
Скажу їй таке слівце, що не раз у бозі.

Ой поїхав мій миленький на сіру кобилу,
Залишив ми на серденьку важку тугу й силу.

Ой у лісі на полянці цвіте папороть,
Моя мила файна дівка, як зірка зі сходу.

Коломийка – то співанка, ще й танець в придачу,
Як закрутить, так закрутить – не встоїш і на п'ятах!

Ти казав, що файно вмієш порати вівці,
А насправді не вмієш навіть коси в руки.

Моя мила файно спала, як я заходив,
А як вийшов за ворота, то в вікно гляділа.

Коломийки

часто виконуються на весіллях, вечірках або інших народних гуляннях. Це своєрідна форма діалогу між виконавцем і слухачами, з можливістю імпровізації на різні теми — кохання, гумору, життєвих ситуацій або жартів про сусідів та друзів.

Замовити оцифровку відео: +38 (095)105-53-30

Замовити професійного відеографа: +38 (095)105-53-30